Історія закладу

           На розлогій долині древньої Кодими , серед  широких ланів видно зелений острів –гай. Це  затишне , красиве дитяче містечко,  яке оберігають і прикрашають тополі. Вже майже 80 років гомонять вони , спостерігаючи за історією навчального закладу , за життям цього храму науки та його служителями.

          Історія цього закладу  дуже цікава і починається з 1935-1936 н.р. , коли на базі радгоспу військового значення біля села Берізки Кривоозерського району Одеської області був створений дитячий будинок ім. 20 – річчя РЧА.  Під час  розформування радгоспу обездоленим дітям було передано підсобне господарство, а саме: 15 корів, 100 овець, 150 свиней , 100 вуликів, сад , поливні городи зі зрошувальною системою. Пізніше до новоствореного дитячого будинку приєднався Курячелозівський дитячий будинок.

          У перші роки існування дитячого будинку  в ньому виховувалися діти - сироти, а з 1938 року –діти репресованих політичних діячів, серед яких були діти таких видатних людей як Тухачевський. Першим директором дитячого будинку був Ліберман І.Е., людина надзвичайно чуйна та освічена. У цей час у дитячого будинку було близько 500 вихованців і більше 100 працівників. Коли почали привозити дітей репресованих, то місцевих  вихованців перевели в інші дитячі будинки області. Прийом і відпуск дітей здійснювався за прямими вказівками з Москви. З 1939року дитячий будинок очолив Бардадим М.М. Розпочалася Велика Вітчизняна війна,  і вихованці дитячого будинку разом з працівниками  евакуюються  в Саратовську область, де вони перебували аж до звільнення Кривоозерського  району від німецько- фашистських загарбників. В евакуації  очолював колектив Гусаров  І.М. Під час війни було знищене господарство дитячого будинку, розвалено частину будівель, розкрадене майно.

          У післявоєнні роки змінилося багато керівників дитячого будинку : Герман М.Г., Бардадим М.М. , Залужний Ф.Т., Герасименко, Чумак В.Г., Блуденко. Вихованці працювали на полях , вирощували свиней, городину, збирали фрукти в шкільному саду, вчилися і відпочивали. У 1961 році дитячий будинок реорганізовано в Березківську середню  школу – інтернат. Вчилися та виховувалися учні середніх та старших класів, тому що в районі не було середніх шкіл. Першим директором у школі- інтернаті став Ковальський Анатолій Володимирович. Він зумів так організувати колектив до роботи , що школа – процвітала.  Учнів було багато, корпусів дитячих не  вистачало. Було збудовано два спальних двоповерхових корпуси, один з яких пізніше став навчальним та двоповерховий чотирьохквартирний будинок для вчителів. Господарчим способом працівники та діти  збудували спортивний зал, 4 будиночки для вчителів,  потрібне було житло, адже директор і члени колективу проживали на території школи.  Випускники дитячого будинку і школи - інтернату обсадили територію деревами, тому школа більше схожа  своїми парками на школу санаторного типу. З 1970 по1977 рік директором школи - інтернату був Данов В.М. , з 1977 по1978 року - Окуневич В.М. ( при ньому до школи почали набирати дітей в початкові класи.) З 1978 по 1982 р.р. – Василенко Василь Купріянович, 1982 по1985 р.р. Козловець Василь Юхимович

(він домігся вирішення питання побудови  двох будинків для вчителів , і з 1985 по1987  побудовано ще один чотирьохквартирний і один восьмиквартирний будинки  для вчителів.) З 1985 по 1987р.р. – Картичак Іван Михайлович, ( у цей період було заасфальтовано доріжки, проведено водяне опалення  у старі корпуси, які до того часу ще опалювалися грубками.  з 1987 по 1994 р.р. Войко Василь Михайлович.  В цей період  школа отримувала певні кошти від держави. Завдяки колишньому  першому секретарю Кривоозерського райкому партії Москаленку М.М.  кожний клас мав шефів – одного з колгоспів району. В цей період було придбано для дітей телевізори та магнітофони, килимові доріжки та багато іншого.  Але занедбане підсобне господарство,  згоріла пасіка , знищено поголів’я свиней, яке не давало прибутку для школи.  Розпався Радянський Союз , в складних економічних умовах  став жити весь український народ. З 1994 року по 2001 рік директором школи знову став Василенко Василь Купріянович. Важкими були ці роки ,як для дітей, так і для працівників школи. Годували дітей тим , що можна було випросити в колгоспах.  Персонал школи  не отримував заробітну плату,  або отримував її кукурудзою,  цукром.  Але завдяки адміністрації школи, педагогічному колективу та добрим людям школа залишилася існувати. З 16 вересня  2001 по  сьогоднішній день директором навчального закладу  працює Халімон Зінаїда Володимирівна .  З 2003 року школа стала фінансуватися з обласного бюджету, стала Березківською загальноосвітньою школою - інтернатом Кривоозерського району  Миколаївської обласної ради. Почали відбудовуватися шкільні приміщення, вводиться в дію ті ,що десятками років стояли бездіяльними, були аварійними. Заклад почав наповнюватися дитячими голосами. З кожним роком дітей ставало все більше. Адже для дитячого розвитку тут всього достатньо - самовідданих в праці  педагогів, свіже повітря, прекрасна територія. За цей період закуплено всі нові меблі, автомобіль, мікроавтобус , автобус.  З великою допомогою голови обласної ради Демченко Т.В.  у 2008 році школу газифіковано.  

          7 вересня 2012 року за Рішенням 13 сесії 6 скликання Миколаївської обласної ради  перейменовано  школу в комунальний заклад «Березківський навчально- виховний комплекс  «Загальноосвітня школа- інтернат – ліцей І-ІІІступенів» Миколаївської обласної ради.